Секс-скандал у Раді: журналісти vs Яременко – що каже закон?

Чи мали право журналісти публікувати переписку Яременка з повією

Секс-скандал за участю депутата Яременка – не перший випадок, коли журналісти винесли на широкий загал "брудну білизну" народного обранця. Яременко звинувачує журналістів у неетичності і погрожує кримінальними справами. Але на чиєму боці насправді закон – 24 каналу розповіла юристка Владислава Слободенюк. Об этом сообщает dsnews.in.ua со ссылкой на СМИ.

Журналісти видання "Букви" опублікували скандальні фото, на яких народний депутат Богдан Яременко нібито пише повії та обговорює з нею прайс за сексуальні послуги. Сам нардеп спершу сказав, що це була провокація, щоб викрити "недобросовісних" журналістів.

До теми: Інтимне листування, епатажний одяг, рукоблудство: у які скандали потрапляли нові нардепи

Згодом Яременко вибачився, бо "своїм необдуманим вчинком створив проблеми собі, фракції, дружині та дітям". Водночас саму публікацію його особистого листування він назвав кримінальним злочином та заявив, що журналістам загрожує від 3 до 7 років позбавлення волі.

Після погроз Яременка журналісти видання опублікували чергову порцію листування з жінками, що свідчить про системність такої поведінки нардепа.

Чи діяли журналісти у рамках закону?

Насправді у справи два кінці. З одного боку дії журналістів дійсно можна кваліфікувати як порушення таємниці листування, а з іншого – як поширення суспільно важливої інформації, що є роботою працівника ЗМІ.

Юристка Владислава Слободенюк з адвокатського об’єднання LCF вважає, що закон України має захищати право нардепів на особисте життя та таємницю листування. Дії журналістів можна трактувати як нехтування законами України та європейськими стандартами.

У Кримінальному кодексі (стаття 163) вказано, що порушення таємниці листування щодо державного діяча карається ув’язненням від 3 до 7 років.

Зі слів Слободенюк, європейські суди просувають думку, що публічні особи мають розраховувати на більший захист персональних даних, ніж звичайні люди, оскільки вони перебувають під тиском суспільства.

Детально: Богдан Яременко втрапив у секс-скандал: що відомо про нардепа від "Слуги народу"

Але чи можна вважати, що Яременко самим фактом листування порушив регламент Верховної Ради, коли почав вирішувати особисті справи на робочому місці?

Давайте будемо реалістами. Ні мене, ні вас не зможуть притягнути до відповідальності за перегляд стрічки "Фейсбуку" чи "Інстаграму" в робочий час. Звісно, роботодавець повинен слідкувати за ефективністю праці і вживати санкції у разі негативних результатів вашої роботи. Однак, якщо ви відволіклися на повідомлення під час роботи, але виконали її бездоганно – ніхто вас не звільнить і не призначить штраф,
– сказала юристка.

Яременко нібито переписувався з повією. Тому виникає інше питання: чи можуть фото журналістів стати доказами у кримінальній справі? (Проституція в Україні є незаконною). Юристка вважає, що ні, бо докази були зібрані неналежним чином та без процесуального керівництва правоохоронців. Суд просто не візьме до уваги те, що назнімали українські журналісти.

Дізнайтеся: Чи підтримують українці легалізацію проституції: опитування

Попри це, ніхто не скасовував право на поширення суспільно важливої інформації, передбачене статтею 34 Конституції України. У цій статті сказано, що людина має право поширювати інформацію з обмеженим доступом, якщо суспільна цінність від розголошення цієї інформації переважає заподіяну шкоду.

Чи становить умовне листування депутата з повією у Верховній Раді великий суспільний інтерес – питання дискусійне. З одного боку маємо, що неетичні дії депутата спричинили неабиякий резонанс у суспільстві, а отже така інформація є затребуваною серед людей. З іншого – кожна людина має право на захист приватного життя.

Що каже європейське право?

У європейській практиці дуже показовою була справа "Кароліна фон Ганновер проти Німеччини". Це був той випадок, коли суд захистив право публічної людини на приватне життя.

Що відомо про справу Кароліни фон Ганновер?
Кароліна фон Ганновер – донька монарха Монако. Вона постійно скаржилась на публікації у німецьких виданнях її фотографій, які робили у публічних місцях без її дозволу. Однак, німецький суд постановив, що вона має толерантно ставитись до своїх фотографій у ЗМІ, бо нібито її приватне життя становить великий інтерес для суспільства.
Принцеса не здалася та пішла далі по інстанціях і перемогла. ЄСПЛ постановив, що суспільство не мало законного інтересу до приватного життя Кароліни, оскільки кожен має право на приватне життя.

Богдан Яременко відрізняється від принцеси Кароліни тим, що перебував у публічному просторі, де працюють акредитовані журналісти. Депутат знав, що екран його телефона може потрапити в об’єктив відеокамери, адже за роботою парламенту стежить вся країна. Більш того, суспільний інтерес до життя політика більш обґрунтований, ніж до селебріті.

Чому немає судових справ?

Однозначно визначити ступінь зацікавленості обох сторін має визначити суд. Однак депутати не поспішають скаржитись на журналістів.

Подібні справи у Європі – не рідкість, адже європейці звикли захищати свої права у судах, особливо що стосується ділової репутації. Однак в Україні, з огляду на невелику довіру до судів, рідко можна знайти прецеденти, коли хтось захистив свою репутацію у суді.

Цікаво: Інтимне листування Яременка: нардепа змусив вибачитися пранкер-"Рябошапка" – фотодоказ

У реаліях нашої країни нардеп скоріше ризикує потрапити у пастку "ефекту Стрейзанд", це – соціальний феномен, коли спроба вилучити інформацію з публічного доступу призводить лише до більшого її розповсюдження.

Саме тому депутати радше спробують "зам’яти" справу замість того, щоб привертати до себе ще більше уваги. Всю надію покладають на коротку соціальну пам’ять українців.


Джерело статті: “http://24tv.ua/seks_skandal_u_radi_zhurnalisti_vs_yaremenko__shho_kazhe_zakon_n1228050”

ТОП новости

Вход

Меню пользователя